26 квітня вшановують святих жінок-мироносиць – символ вірності, любові та відданості. Цього дня здавна дотримуються особливих традицій, прислухаються до народних прикмет і намагаються не порушувати встановлені заборони. Розповідаємо про них, а також про те, яке церковне свято сьогодні відзначають віряни за старим стилем і що важливо знати про цю дату.

Щороку в третю неділю після Великодня в православній церкві згадують святих жінок-мироносиць, які першими дізналися про воскресіння Христа. Цього року дата припадає на 26 квітня.

Ці жінки присвятили своє життя служінню Спасителю: вони не покинули Ісуса в години розп’яття, підтримували Богородицю і супроводжували тіло Господа до самої гробниці.

За переказами, мироносиць було багато, проте у Святому Письмі названо сім – Марія Клеопова, родичка Йосипа Обручника, Іоанна, дружина Хузи, управителя при дворі царя Ірода, сестри Марфа і Марія – близькі друзі Христа разом із братом Лазарем, а також Марія Магдалина, Сусанна та Саломія.

Після страти Христа жінки попрямували до печери, де знаходилося його тіло, щоб здійснити обряд помазання пахощами – звідси й походить назва “мироносиці”. Але гробниця виявилася порожньою, а незабаром їм з’явився воскреслий Спаситель.

Згідно з переказами, Марія Магдалина першою принесла апостолам радісну звістку, сказавши: “Христос воскрес!”. З нею також пов’язують появу традиції дарувати фарбовані яйця. Кажуть, що Марія вирушила до імператора Тіберія з звісткою про воскресіння і на знак поваги піднесла йому яйце (з порожніми руками йти до правителя не годилося). Тіберій засумнівався у сказаному і зауважив, що це так само неможливо, якби біле яйце стало червоним – у ту ж мить воно змінило колір. Вважається, що саме звідси й пішла традиція фарбувати яйця на свято Великодня.

День жінок-мироносиць здавна вважається особливим святом для всіх християнок – його нерідко називають духовним “жіночим днем”.

***

Кого вшановують сьогодні згідно з новим церковним календарем:

• священномученика Василія, єпископа Амасійського;
• праведну Глафіру, діву;
• преподобного Іоаникія Девиченського;
• благовірну Тамару, царицю Грузинську,

а також Львівську ікону Богородиці.

За юліанським календарем у цей день вшановують священномученика Артемона. Раніше ми розповідали, яке сьогодні церковне свято за старим стилем, а також про його звичаї та заборони.

У день святих жінок-мироносиць у храмах відбуваються урочисті служби, а саме свято присвячене жінкам. Їх вітають, дарують квіти, дякують за турботу, працю та затишок у родині. Головною в цей день вважається мама або бабуся – їй виявляють особливу повагу та увагу.

У народі цей день називають Баб’я тиждень (неділя, тобто). У давнину жінки збиралися разом, влаштовували посиденьки, готували млинці, пироги та налистники, пригощали сусідів і близьких.

Друга назва свята – Глафіра Горошниця, у цей день прийнято садити горох і ранню картоплю. Оскільки клімат змінився, то горох і ранню картоплю у багатьох господинь уже посаджено.

У давнину для гарного врожаю проводили особливий обряд: землю посипали дрібним торфом, а після завершення робіт читали молитву “Отче наш”. Цей спосіб укриття рослин використовують і сьогодні – він допомагає захистити ніжні сходи від холоду та птахів.

На Глафіру готують страви з гороху – вони приносять достаток і добробут.

У цей день церква закликає до стриманості та миру: не можна сваритися, лаятися, лихословити, проявляти лінь, жадібність, заздрість або мстивість. Особливо важливо уникати конфліктів із близькими – образи, що виникли в цей день, можуть затягнутися надовго.

У свято жінок-мироносиць діють і особливі правила:

• не можна сперечатися з жінками, підвищувати на них голос або перечити їм;
• слід уникати пліток, осуду та злих слів;
• рекомендується попросити вибачення у близьких і примиритися з тими, з ким були розбіжності.

По можливості потрібно відкласти важку роботу, залишаючи тільки найнеобхідніші справи – наприклад, посадку рослин.

Серед інших народних заборон: не варто стригти волосся, не рекомендують ворожити або намагатися дізнатися майбутнє, а також думати про погане – за повір’ями, погані думки в цей день можуть “збуватися”. На Глафіру не сватаються і не одружуються – союз буде недовготривалим.

Великим гріхом вважається образити ластівку або зруйнувати її гніздо – за це послідують хвороби та низка нещасть. Навпаки, якщо птах збудує гніздо під дахом, будинок буде під захистом від бід і пожеж.

Цього дня природа підказує, якою буде погода та врожай:

• ранкові заморозки – холодно буде близько тижня;
• береза розпустилася – можна садити картоплю;
• рясна роса зранку – до гарного врожаю огірків;
• ясна погода – до теплого літа;
• теплий вечір і зоряне небо – до багатого врожаю хліба;
• якщо ластівка збудувала гніздо у бездітної пари – у родині може скоро з’явитися дитина.

Якщо на Глафіру чути грім – наступного дня час виходити на город.

26 квітня вшановують святих жінок-мироносиць – символ вірності, любові та відданості. Цього дня здавна дотримуються особливих традицій, прислухаються до народних прикмет і намагаються не порушувати встановлені заборони. Розповідаємо про них, а також про те, яке церковне свято сьогодні відзначають віряни за старим стилем і що важливо знати про цю дату.

Щороку в третю неділю після Великодня в православній церкві згадують святих жінок-мироносиць, які першими дізналися про воскресіння Христа. Цього року дата припадає на 26 квітня.

Ці жінки присвятили своє життя служінню Спасителю: вони не покинули Ісуса в години розп’яття, підтримували Богородицю і супроводжували тіло Господа до самої гробниці.

За переказами, мироносиць було багато, проте у Святому Письмі названо сім – Марія Клеопова, родичка Йосипа Обручника, Іоанна, дружина Хузи, управителя при дворі царя Ірода, сестри Марфа і Марія – близькі друзі Христа разом із братом Лазарем, а також Марія Магдалина, Сусанна та Саломія.

Після страти Христа жінки попрямували до печери, де знаходилося його тіло, щоб здійснити обряд помазання пахощами – звідси й походить назва “мироносиці”. Але гробниця виявилася порожньою, а незабаром їм з’явився воскреслий Спаситель.

Згідно з переказами, Марія Магдалина першою принесла апостолам радісну звістку, сказавши: “Христос воскрес!”. З нею також пов’язують появу традиції дарувати фарбовані яйця. Кажуть, що Марія вирушила до імператора Тіберія з звісткою про воскресіння і на знак поваги піднесла йому яйце (з порожніми руками йти до правителя не годилося). Тіберій засумнівався у сказаному і зауважив, що це так само неможливо, якби біле яйце стало червоним – у ту ж мить воно змінило колір. Вважається, що саме звідси й пішла традиція фарбувати яйця на свято Великодня.

День жінок-мироносиць здавна вважається особливим святом для всіх християнок – його нерідко називають духовним “жіночим днем”.

***

Кого вшановують сьогодні згідно з новим церковним календарем:

• священномученика Василія, єпископа Амасійського;
• праведну Глафіру, діву;
• преподобного Іоаникія Девиченського;
• благовірну Тамару, царицю Грузинську,

а також Львівську ікону Богородиці.

За юліанським календарем у цей день вшановують священномученика Артемона. Раніше ми розповідали, яке сьогодні церковне свято за старим стилем, а також про його звичаї та заборони.

У день святих жінок-мироносиць у храмах відбуваються урочисті служби, а саме свято присвячене жінкам. Їх вітають, дарують квіти, дякують за турботу, працю та затишок у родині. Головною в цей день вважається мама або бабуся – їй виявляють особливу повагу та увагу.

У народі цей день називають Баб’я тиждень (неділя, тобто). У давнину жінки збиралися разом, влаштовували посиденьки, готували млинці, пироги та налистники, пригощали сусідів і близьких.

Друга назва свята – Глафіра Горошниця, у цей день прийнято садити горох і ранню картоплю. Оскільки клімат змінився, то горох і ранню картоплю у багатьох господинь уже посаджено.

У давнину для гарного врожаю проводили особливий обряд: землю посипали дрібним торфом, а після завершення робіт читали молитву “Отче наш”. Цей спосіб укриття рослин використовують і сьогодні – він допомагає захистити ніжні сходи від холоду та птахів.

На Глафіру готують страви з гороху – вони приносять достаток і добробут.

У цей день церква закликає до стриманості та миру: не можна сваритися, лаятися, лихословити, проявляти лінь, жадібність, заздрість або мстивість. Особливо важливо уникати конфліктів із близькими – образи, що виникли в цей день, можуть затягнутися надовго.

У свято жінок-мироносиць діють і особливі правила:

• не можна сперечатися з жінками, підвищувати на них голос або перечити їм;
• слід уникати пліток, осуду та злих слів;
• рекомендується попросити вибачення у близьких і примиритися з тими, з ким були розбіжності.

По можливості потрібно відкласти важку роботу, залишаючи тільки найнеобхідніші справи – наприклад, посадку рослин.

Серед інших народних заборон: не варто стригти волосся, не рекомендують ворожити або намагатися дізнатися майбутнє, а також думати про погане – за повір’ями, погані думки в цей день можуть “збуватися”. На Глафіру не сватаються і не одружуються – союз буде недовготривалим.

Великим гріхом вважається образити ластівку або зруйнувати її гніздо – за це послідують хвороби та низка нещасть. Навпаки, якщо птах збудує гніздо під дахом, будинок буде під захистом від бід і пожеж.

Цього дня природа підказує, якою буде погода та врожай:

• ранкові заморозки – холодно буде близько тижня;
• береза розпустилася – можна садити картоплю;
• рясна роса зранку – до гарного врожаю огірків;
• ясна погода – до теплого літа;
• теплий вечір і зоряне небо – до багатого врожаю хліба;
• якщо ластівка збудувала гніздо у бездітної пари – у родині може скоро з’явитися дитина.

Якщо на Глафіру чути грім – наступного дня час виходити на город.