одне

Рівно о 15:10, саме тоді, коли церемонія мала початися, телефон Данила завібрував. Раз. Другий. Третій. Він опустив очі й побачив моє ім’я. І одне повідомлення.

Я ніколи не думала, що настане день, коли власний син стоятиме переді мною біля церковних дверей і говоритиме так, ніби я чужа людина. [...]

— Забирай дітей і йди звідси. Квартира моя. Я вже іншу знайшов. А я стояла й думала тільки про одне: як добре, що він жодного разу не бачив справжніх документів.

— Збирай манатки і забирайся! Я іншу знайшов! Геннадій так жбурнув ключі на комод у передпокої, що задрижала рамка з нашою весільною фотографією. [...]