Російська пропаганда змінила підхід до інформаційних кампаній проти України та тепер дедалі частіше використовує реальні внутрішні проблеми для розпалювання напруги в суспільстві.

Про це в коментарі «Апострофу» заявив керівник Офісу президента України Кирило Буданов.

На чому зараз концентрується російська пропаганда

За словами Буданова, російська сторона все рідше вигадує повністю фейкові історії, натомість намагається посилювати вже наявні суспільні дискусії та конфліктні теми.

Однією з таких тем стали трудові мігранти та питання залучення іноземців до роботи в Україні.

Буданов зазначив, що через інформаційні кампанії ворог намагається провокувати ксенофобські настрої та посилювати внутрішню напругу.

Яка мета таких інформаційних кампаній

Керівник ОП наголосив, що основна мета подібних інформаційно-психологічних операцій — розкол українського суспільства та формування негативного образу України за кордоном.

«Україна завжди була гостинною країною. А тут раптом створюється враження, ніби суспільство ненавидить іноземців і весь світ. І це дуже небезпечно», — заявив Буданов.

Чому тема трудових мігрантів стала чутливою

Останнім часом в українському інформаційному просторі активно обговорюють можливе залучення працівників з інших країн для відбудови держави та покриття дефіциту кадрів.

Причиною кадрової нестачі стали:

• виїзд частини населення за кордон
• демографічні втрати
• економічні наслідки повномасштабної агресії рф
• нестача працівників у низці галузей

Експерти раніше попереджали, що ця тема є дуже чутливою та може використовуватися для інформаційних маніпуляцій.

Як працюють сучасні ІПСО

Фахівці з інформаційної безпеки неодноразово зазначали, що сучасні ІПСО часто будуються не на повністю вигаданих історіях, а на емоційно чутливих темах, які вже викликають дискусії в суспільстві.

У таких випадках окремі локальні конфлікти або суперечки можуть навмисно масштабуватися через соцмережі, анонімні телеграм-канали та мережі ботів.

Чому це становить загрозу

Подібні інформаційні кампанії можуть впливати не лише на внутрішню ситуацію в Україні, а й на міжнародне сприйняття держави.

На тлі великої залежності України від підтримки партнерів інформаційна стабільність і суспільна єдність залишаються важливими факторами як для внутрішньої безпеки, так і для міжнародної репутації країни.

Україна не розглядає можливість відкриття вільного продажу озброєння, оскільки країна перебуває у стані війни та сама потребує ресурсів для оборони.

Про це заявив керівник Офісу президента Кирило Буданов під час Defense Tech Export Forum.

---

Чому продаж озброєння обмежений

За словами посадовця, відкритий продаж озброєння в нинішніх умовах є недоцільним як з практичної, так і з етичної точки зору.

Він наголосив:

“Це неправильно, тому що країна у війні, країна потребує зброї, а ми її самі продаємо. Це буде дивно, це буде незрозуміло для нас і для партнерів, від яких ми багато в чому залежимо. І в принципі з моральної точки зору це взагалі не нормально буде”.

Також він звернув увагу на ризики, пов’язані з можливим витоком технологій.

---

Ризики передачі технологій

Кирило Буданов підкреслив, що існує загроза потрапляння сучасних розробок до противника.

За його словами:

“Повірте, це не така важка справа. І самі ми багато разів це робили. Я вам прямо можу сказати, що придбати якесь озброєння у світі для когось, це не важке питання. Тому з цим треба бути досить обережним, а разом з тим, там, де є перевиробництво, тут треба йти вперед”.

Таким чином, питання експорту потребує обережного підходу та чітких обмежень.

---

Яке озброєння виробляють із запасом

Водночас в Україні є окремі категорії техніки, яких виробляється більше, ніж використовується.

Керівник ОП зазначив:

“До прикладу, візьмемо сектор морських безпілотників. На сьогодні ми точно виробляємо їх більше, ніж використовуємо. Є ще одна категорія, це ті типи озброєнь, які в нашій війні вже застаріли, але для іншого типу вони все ще, скажімо так, цікаві”.

Йдеться, зокрема, про деякі моделі безпілотників, які втратили ефективність у поточних умовах, а також про броньовану техніку, обсяги виробництва якої перевищують внутрішні потреби.

---

Застарілі системи та їх потенціал

Окремо згадуються технології, які активно застосовувалися раніше, але нині мають обмежене використання.

“По бомберах така сама історія. Є діпстрайки, які ми застосовували у 2022-23 роках, але зараз вони вже нікуди не долетять. А для країн Азії і Африки вони все ще придатні”, – повідомив Буданов.

Це свідчить про можливий інтерес до таких систем з боку інших регіонів.

---

Позиція України щодо обмеження продажу озброєння базується на поєднанні безпекових, політичних і економічних факторів.

З одного боку, країна зосереджена на власних потребах оборони та збереженні технологічної переваги. З іншого — наявність надлишкових або застарілих систем відкриває потенційні можливості для контрольованого експорту.

Ключовим викликом залишається баланс між безпекою, міжнародними зобов’язаннями та економічною доцільністю.